Обірваний політ
18.09.2012 | 09:00
Виставка молодих кримськотатарських художників, присвячена 100-річчю з дня народження Еннана Алімова, першого директора Кримського художнього училища ім. М.Самокиша в 1937 – 1941 роках, відкрилася у Всеукраїнському інформаційно-культурному центрі.
Еннан Алімов народився в 1912 році в селі Копирлікой Карасубазарського (нині Білогірського) району Криму. Закінчив школу-дев’ятирічку в м. Карасубазарі в 1930 році. Захоплювався живописом, навчався в художній студії М. Самокиша в м. Сімферополі, писав оповідання.
Трудову діяльність розпочав учнем-обліковцем на тютюновій фабриці в абхазькому місті Сухумі. Звідти за направленням поїхав у м. Ленінград, де у 1931 – 1932 роках навчався на курсах техніків-нормувальників. Після їх закінчення працював за фахом в Абхазії, створив машину для садіння тютюну, яка використовувалася і у вирощуванні бавовни.
У серпні 1932 року Е. Алімов повернувся в Крим. Трудився у Наркомі праці інспектором, завідувачем відділу. Після служби в прикордонних військах Червоної армії у 1934 – 1936 роках очолював Кримську обласну організацію Всесоюзного товариства винахідників. У цей період він реалізовував себе як винахідник, художник і письменник. У газеті «Яш кувет» («Молода сила») у 1933 – 1936 роках були надруковані репродукції його картин «Дівчата-виноградарі», «Світанок у лісі», «Дівчина, яка танцює хайтарму». У газеті «Літературний Крим» опубліковані вірші «Моя Батьківщина», «Зустрічаючи світанок».
У 1937 році Е. Алімова призначають першим директором Кримського художнього училища, створеного на базі художньої студії М. Самокиша. За спогадами студентів, це був красивий, стрункий чоловік, ерудований і компетентний у питаннях мистецтва. За це вони його поважали і любили. Його думка була авторитетною і в колі викладачів.
Єдина в той період в училищі студентка кримськотатарської національності Еміне Смедляєва стала прототипом головної героїні оповідання Е. Алімова «Горлиця махає крилом». У ньому розповідається про складні почуття хворого хлопчика-підлітка, його перше чисте кохання. Алімов виразно, немов на екрані, передав в оповіданні кольори та аромат лісу, створив натхненний портрет дівчинки, яка пахне дощем і свіжістю. Про таку дівчину мріяв і сам автор, разом зі своїми родичами їздив до батьків Еміне просити її руки. Однак щастю молодих стала на заваді війна. У перші її місяці в 1941 році лейтенант Е. Алімов загинув у боях в Донбасі. Еміне була депортована з Криму. Закінчила інститут, працювала вчителем німецької мови. Вийшла заміж, виростила дітей. Повернулася в Крим і нині живе в м. Сімферополі.
На виставці пам’яті Е. Алімова демонструються живописні твори шести нинішніх студентів і випускників Кримського художнього училища ім. М. Самокиша: картини, виконані олією на полотні та картоні, Кадира Асанова («Повернення до джерел предків», «Сутінки», види на Судак), композиція «Гарем» та автопортрет Мустафи Муртазаєва, натюрморти Руслана Рустемова та Заура Меметова, а також акварелі Зубеіра Кадри-Заде «Сонячний день», «Будиночок у Таракташі» та інші, «Кримський пейзаж» тушшю на папері Айдера Яг’яєва.
Своєю творчістю молоді кримськотатарські художники розвивають на сучасному етапі традиції національної культури, внесок в яку в складний період протиріч довоєнної історії держави зробив як художник, письменник, перекладач і громадський діяч Еннан Алімов. Його обірваний політ у мистецтві продовжуть нові імена, втілюючи на полотні свою крилатість мрії.