¬≤ƒ„”“» Ќј ƒќ“»   ≈ѕќ’”

–омантична ≥стор≥¤ про коханн¤ юнака јшика  ар≥ба ≥ красун≥ ЎахсЇне передаЇтьс¤ в≥ками  у фольклор≥ вс≥х тюркських народ≥в. ¬ ≥нтерпретац≥њ художника ≤лл≥ Ѕорохова, ¤кий вз¤в за основу њњ кримчацький вар≥ант, що д≥йшов до наших дн≥в на стор≥нках джонки – старовинного с≥мейного рукопису нац≥ональним алфав≥том кримчанина Ў.Ѕакши, ц¤ казка концентруЇ в своЇму зм≥ст≥ всю щир≥сть, доброту ≥ цнотлив≥сть народу: напутт¤ п≥дростаючому покол≥нню, свого роду кодекс чест≥, правила повед≥нки в сусп≥льств≥ ≥ ставленн¤ до навколишнього св≥ту.

¬ п`¤ти композиц≥¤х лакон≥чною мовою граф≥чних л≥н≥й перед гл¤дачем постають драматичн≥ повороти сюжету: 40-денний шл¤х јшика  ар≥ба з караваном з м.јлена в ≥нше м≥сто, щоб заробити за умовами батька нареченоњ грош≥ на вес≥лл¤, в≥дкритт¤ кав`¤рн≥, п≥дступн≥сть друга Ўахлевента, ¤кий через три роки пов≥з в≥д його ≥мен≥ кохан≥й подарунки, проте, привласнивши њх, захот≥в сам одружитис¤ з чужою нареченою. ≤ т≥льки п≥сн¤ јшика  ар≥ба в супровод≥ народного струнного музичного ≥нструменту – сазу, ¤кий почула ЎахсЇне, перервала вес≥льну церемон≥ю ≥з злим нелюбом. √ост≥ д≥зналис¤ про обман. ≤ останн¤ перепона до щаст¤ молодих людей, ¤к≥ не у¤вл¤ли своЇњ дол≥ нар≥зно, була усунута. ј п≥сн≥ јшика  ар≥ба, ¤кий жив довго ≥ щасливо в шлюб≥ з ЎахсЇне, ≥ дос≥ сп≥вають у багатьох кримчацьких с≥м`¤х.

„ув њх у дитинств≥ в≥д батьк≥в та бабус≥ ≥ кримчак за походженн¤м ≤лл¤ Ѕорохов. „ћоњ предки – степовики, в кому до коней любов у кров≥, - напише в≥н згодом в одному з в≥рш≥в. – я вир≥с там, де с≥ль, п≥на, шум, рибальськ≥ с≥т≥ ≥ човни. Ћюблю ¤  ерч”. ÷≥Їю любов`ю наповнений великий пласт творчост≥ художника, ¤кий на в≥дкрит≥й у ¬сеукрањнському ≥нформац≥йно-культурному центр≥ персональн≥й виставц≥ „ћ≥й шл¤х у мистецтв≥” був продемонстрований у документальному ф≥льм≥ про оформленн¤ ним у м≥ст≥ арх≥тектурних споруд р≥зними видами монументального розпису, рельЇф≥в, мозањки ≥ скульптури з кувальноњ м≥д≥.

¬≥н навчавс¤ у  ерч≥ в середн≥й школ≥, художн≥й студ≥њ клубу „ћистецтво” ≥ повернувс¤ сюди профес≥йним художником п≥сл¤ зак≥нченн¤ художньо-граф≥чного факультету ќрловського педагог≥чного ≥нституту. —творен≥ ним за чотири роки роботи  в ньому викладачем картини ≥снують нин≥ вже б≥льше у в≥ртуальному св≥т≥ та книжкових репродукц≥¤х, бо ориг≥нали знаход¤тьс¤ у фондах  музењв ћоскви, ќрла та ≥нших м≥ст –ос≥њ, в приватних колекц≥¤х ≥ т≥льки час в≥д часу експонуютьс¤  на виставках. ј керченськ≥ багатоф≥гурн≥ та орнаментальн≥ композиц≥њ Ї своЇр≥дною  пост≥йно д≥ючою  авторською експозиц≥Їю ≤лл≥ Ѕорохова в арх≥тектурних ансамбл¤х  осв≥тн≥х, водол≥кувальних та культурно-мистецьких комплекс≥в м≥ста. …ому в≥н присв¤тив п≥сл¤ перењзду в 1997 роц≥ в —≥мферополь ≥ створену  за наступних три роки сер≥ю живописних картин, в ¤к≥й поЇднав народний епос, ≥стор≥ю, трагед≥ю каменоломень јджимушка¤ ≥ сучасн≥сть, романтику юност≥, мудр≥сть зр≥лост≥ з в≥дродженн¤м на крайньому сход≥  риму пол≥су радост≥, що в≥дкриваЇтьс¤ погл¤ду з гори ћ≥тр≥дат  панорамою сувороњ граф≥ки споруд, дор≥г, купол≥в храм≥в, ѕант≥капейських розкопок, блиском мор¤ ≥ зеленню насаджень. ќдна з них у 1999 роц≥ була подарована ѕрезиденту ”крањни Ћ. учм≥, а ≥нш≥ – м≥ським головам м≥ст, обриси ¤ких закарбован≥ в сюжетн≥й канв≥ картин.

√либоке проникненн¤ в древн≥ пласти кримчак≥в - невеликоњ групи населенн¤  риму, сформованоњ на етноконфес≥йн≥й основ≥ дв≥ тис¤ч≥ рок≥в тому, в њхню етнограф≥ю ≥ рел≥г≥ю стало дл¤ художника основою у створенн≥ триптиху „≤стор≥¤, звичањ ≥ традиц≥њ кримчак≥в”, ¤кий нин≥ Ї складовою частиною експозиц≥њ ≥сторико-етнограф≥чного музею республ≥канського культурно-просв≥тницького товариства „ римчахлар”, а на виставц≥ у ¬≤ ÷ демонструЇтьс¤ його факсим≥льна коп≥¤.

” центр≥ широкоњ еп≥чноњ панорами зображений танц≥вник ≥з сазом у руках, од¤гнутий у парчевий каптан брат нареченоњ. ¬≥н в≥дкриваЇ перед гл¤дачем   сцену проходженн¤ нареченоњ в супровод≥ хлопчик≥в ≥з св≥чками. “ут же в≥дтворено зд≥йсненн¤ всього вес≥льного обр¤ду. ѕрост≥р двору заповнений гост¤ми, ¤к≥ приймають частуванн¤ ≥ подарунки в≥д родич≥в. «ображено ритуали стрижки жениха ≥ розч≥суванн¤ волосс¤ нареченоњ, з п≥внем.

” л≥в≥й ≥ прав≥й частинах композиц≥њ художник в≥дтворюЇ засобами ≥сторико-побутового жанру повноту всього життЇвого укладу кримчак≥в: культуру, взаЇмов≥дносини в сусп≥льств≥ ≥ с≥м`њ,  обр¤ди ритуального посв¤ченн¤ в д≥ди, пригощанн¤ нац≥ональними напо¤ми, л≥куванн¤ сорока ключами, похованн¤ та ≥нш≥.

∆иттЇву драму кримчак≥в, њх геноцид ¤к народу п≥д час окупац≥њ  риму н≥мецько-фашистськими загарбниками – масовий розстр≥л у рову на 10-у к≥лометр≥ автодороги з —≥мферопол¤ на ‘еодос≥ю ≤.Ѕорохов передаЇ у чорно-б≥л≥й граф≥чн≥й композиц≥њ  у вид≥ оголених, вирваних ≥з земл≥ корен≥в могутнього дерева. якби вс≥ р≥ки св≥ту перетворити в чорнило, його, за словами древн≥х ф≥лософ≥в, не вистачило б, щоб передати горе, печаль ≥ г≥ркоту цього народу, ¤кий по ≥мен≥ та пр≥звищу збираЇ тих, що залишилис¤ живими в ƒруг≥й св≥тов≥й в≥йн≥, в≥ддаЇ данину пам`¤т≥ загиблим, пишаЇтьс¤ нац≥ональними талантами ≥ творить свою нов≥тню ≥стор≥ю, кожен день ¤коњ акумулюЇтьс¤  в  портретах, сценах реального ≥  театрально-декорац≥йного живопису ≤лл≥ Ѕорохова.

- я малюю так докладно, до найменших др≥бниць, щоб не говорити коротко, - по¤снюЇ св≥й стиль художник.

ѕроте коли фарби починають згущуватис¤ в≥д нагромадженн¤ в≥дт≥нк≥в кольор≥в, а сюжетним л≥н≥¤м не вистачаЇ м≥сц¤ на картинах, в≥н перекладаЇ њх зм≥ст на мову поез≥њ. ѕот≥м в≥дбуваЇтьс¤ навпаки: поез≥¤ переходить у живопис. Ќа його мольберт≥ пост≥йно встановлений п≥драмник з полотном чи папером дл¤ роботи, а директорський каб≥нет ран≥ше у  ерченськ≥й дит¤ч≥й художн≥й школ≥ був одночасно ≥ майстернею, а з 2004 року – в —≥мферопол≥.

-  оли ¤ т≥льки прийшов працювати викладачем у —≥мферопольську художню школу, - говорить ≤лл¤ ƒанилович, - њњ директор ¬алентин ѕолЇжаЇв мен≥ в≥дразу надав п≥д майстерню окрему к≥мнату, створивши вс≥ умови дл¤ творчост≥.

¬они ≥ сьогодн≥, ¤к два педагог≥чних „метри” живопису, удостоЇн≥ звань заслужених прац≥вник≥в культури ј– , пом≥н¤вшись службовими кр≥слами, працюють з юними художн≥ми обдаруванн¤ми, доповнюючи один одного. ¬икладач≥в же, за словами заступника директора ќлени ¬оробйовоњ, ≤.Ѕорохов часто дивуЇ своњми поетичними експромтами з влучними словесними портретами њх героњв. Ѕ≥льш≥сть з них ув≥йшли до його поетичного зб≥рника „ орен≥”, виданого в 2010 роц≥.

„итаЇш в≥рш≥, тематично об`Їднан≥ в розд≥лах „–≥дне”, „ћетаф≥зика”, „ћайстрам”, „≤стор≥¤”, „√еро¤м нашого часу”, ≥ в≥дчуваЇш себе в≥дкривачем в≥рност≥ автора минулому свого народу – кримчак≥в, ≥стин≥, ¤ку в≥н вбачаЇ в духовност≥. ÷≥й мет≥ присв¤чуЇ роботу над створенн¤м галерењ портрет≥в в≥домих кримчацьких просв≥тител≥в, в ¤к≥й поЇднуЇ сусп≥льний та особистий позитивний досв≥д, корисний результат ≥ людську зр≥л≥сть дл¤ цв≥т≥нн¤ кв≥тки злагоди ≥ свободи на кримськ≥й планет≥ в м≥н≥атюр≥.