|
ДОЛЯ І ЧАС КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОРТРЕТА
Колекція портретів мистецтвознавця, заслуженого діяча мистецтв Автономної Республіки Крим Ельміри Черкезової, яка вперше демонструється у виставковій залі Всеукраїнського інформаційно-культурного центру, почала формуватися в 1984 році. Це було в Ташкенті, де вона як випускниця Ташкентського театрально-художнього інституту працювала викладачем естетики музичного
училища і займалася дослідженнями з історії кримськотатарського образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, народних промислів і ремесел.
Художник Сеід-Халіл Османов зобразив її олією на полотні в червоно-чорному плащі, створивши в нерозривному поєднанні індивідуальних і типових національних рис портрет сучасної кримськотатарської жінки. Нині він зберігається у фондах Кримськотатарського музею мистецтв, а на цій виставці займає центральне місце не лише за художнім змістом, а ще й тому, що він найбільший за розміром (120х90 см).
З того часу, перебуваючи в мистецькому середовищі, Е.Черкезова ще не один раз ставала моделлю для передачі на полотні чи папері різноманітних миттєвих настроїв і психологічних станів, побачених художниками в ній як портретованій особистості. У манері реалізму, в авангардній і умовній формі різними живописними техніками, аквареллю, олівцем, тушшю і пером її портрети в різні періоди життя протягом останніх тридцяти років малювали Зарема Трасінова і Майре Люманова. А Ісмет Велліулаєв в одній із своїх робіт створив на основі її фігури три художні образи з духовними особливостями особистості та її соціальними характеристиками.
Мистецтво портрета в історії людства налічує кілька тисячоліть. Назва цього жанру походить від старофранцузького вислову, який означає відтворення будь-чого риса в рису. Однак зовнішня схожість – не єдиний і не головний критерій художнього достоїнства портрета. В обличчі людини відображаються її духовні інтереси, соціальний стан, типові риси тієї епохи, в якій вона жила. До того ж автор портрета, як правило, - не безпристрасний реєстратор зовнішніх і внутрішніх особливостей людини: особисте ставлення художника до людей, його власний світогляд і творча манера накладають на твір зримий відбиток.
Сучасний портрет не тільки дозволяє глибше заглянути у внутрішній світ нашого сучасника, а й бере активну участь у формуванні духовних цінностей суспільства. Прагнення до глибокої життєвої правди портрета проявляється, зокрема, в особливій увазі до образів конкретних діячів науки і мистецтва, передовиків праці і рядових трудівників, причому художники зображають не стільки професію, скільки живі прикмети характеру людини, її духовну і моральну сутність.
Експозицію портретів Е.Черкезової, в яку ввійшли і рисунки студентського періоду, доповнюють костюми, створені Майре Люмановою, пейзажі Олександра Кропка і Раміза Нетовкіна як фрагменти середовища портретованої особистості. У всіх цих живописних творах та інших експонатах, немов у книзі, прочитується виражена різними художниками доля одного типажу протягом десятків років з його особистими радостями, помислами, сподіваннями, прагненнями до краси в одязі і дизайні інтер`єру, з усіма характерними ознаками нашого часу.
|