ВИБУХОВИЙ СПАЛАХ ВІЗЕРУНКІВ

З 27 лютого по 23 березня у виставковій залі ВІКЦ демонструється експозиція живописних робіт „Душа зобов’язана трудитися” Любові Поліш. Художниця народилася на Вінниччині, з 1971 року проживає в Алушті. Здобула медичну та юридичну освіту, а живопис освоїла на приватних уроках. Нині вона навчає йому дітей у художній студії села Нижня Кутузівка.

Л.Поліш – учасник двадцяти колективних виставок у багатьох містах Криму. Репродукції їх творів ввійшли у збірники „Художники Алушти”, „ Алушта в літературі і живописі” та „Путівник Алуштою та її околицями”.

Виставкою у ВІКЦ – 12-ю персональною у творчості – художниця висловлює власну життєву позицію з пріоритетом вічних людських цінностей. Батьки педагоги вчили її добру і труду, викладачі-лікарі у медичному училищі – милосердю і відповідальності за життя людини, професори юридичного факультету – відповідальності за долю людини.

Десять років тому Л.Поліш створила в реалістичній манері перші картини на біблейську тематику. Живописні роботи нинішньої експозиції - не ілюстрація повчальних книг Старого Завіту. Вони є глибоким сприйняттям і відображенням автором історичного руху душі людини – носія одвічних цінностей любові, істини, мудрості.

Своїм живописом художниця немов „озвучує” поетичні афоризми давніх філософів, але не звичайними формами, а складними за ритмікою і кольором композиційними побудовами. У них використано живописний візерунок вибухового спалаху з акцентом на розкритті смислу понять і безлічі їх нюансів та відтінків.

Водночас у картинах Любові Поліш немає нічого іронічного, гротескного, спонтанного, інтуїтивного, епатажного. Людина повинна відкрити розум і душу для пізнання істини, трудитися, не боячись перешкод і не лінуючись. До цього закликають давні мудреці з глибини тисячоліть. Про це і вірш поета ХХ століття М.Заболоцького:

Не позволяй душе лениться!

Чтоб в ступе воду не толочь,

Душа обязана трудиться

И день и ночь, и день и ночь!