ѕошук:

на

Ќаша газета




¬иставка декоративно-прикладного мистецтва " раса вр¤туЇ св≥т"

20 червн¤ 2009р. у м. —≥мферопол≥ в≥дбувс¤ ≤≤≤ ¬секримський фестиваль "ѕ≥сн¤ – душа народу". ќрган≥заторами фестивалю виступили –еспубл≥канський ком≥тет ј–  у справах м≥жнац≥ональних в≥дносин ≥ депортованих громад¤н, ƒержавна орган≥зац≥¤ „¬сеукрањнський ≥нформац≥йно-культурний центр” (ƒќ „¬≤ ÷”) ≥  римське республ≥канське об’Їднанн¤ м≥жнац≥ональноњ злагоди.

 

” рамках фестивалю в≥дбулас¤ виставка декоративно-прикладного мистецтва, в ¤к≥й вз¤ли участь: ”крањнський культурно-етнограф≥чний центр "яв≥р", кримськотатарський фонд культури,  римське республ≥канське Їврейське товариство "яд-™зра - рука допомоги",  римське угорське товариство,  римське товариство пол¤к≥в, –еспубл≥канська федерац≥¤ татар ≥ башкир  риму, –еспубл≥канське об’Їднанн¤ депортованих болгар  риму ≥м. брат≥в —то¤нових.

”крањнський культурно-етнограф≥чний центр "яв≥р" репрезентував колекц≥ю рушник≥в р≥зних рег≥он≥в ”крањни.

–ушники в≥дом≥ з давн≥х час≥в ≥ розповсюджен≥ майже по вс≥й територ≥њ ”крањни. ¬они прикрашають житло ≥ Ї нев≥д’Їмною частиною народних звичањв та обр¤д≥в: зустр≥ч≥ гостей, вес≥лл¤ та ≥нших. ќрнамент (рослинний, геометричний, але геометризований) зосереджений на к≥нц¤х, ≥нод≥ переходить до центру легким в≥зерунком, що складаЇтьс¤ з в≥льно розкиданих елемент≥в. «алежно в≥д м≥сцевост≥ маЇ своњ особливост≥ в характер≥ вишивки, орнаментиц≥, техн≥ц≥ виконанн¤ та кольор≥. —творюючи орнаменти дл¤ вишивки, художники в ус≥ часи поверталис¤ до природи, але не просто коп≥ювали њњ, а переробл¤ли, стил≥зуючи спрощували, збер≥гаючи найхарактерн≥ше.

ќрнаментальн≥ мотиви украњнських вишивок с¤гають своњми кор≥нн¤ми у м≥сцеву флору та фауну, в ≥сторичн≥ традиц≥њ.

 римськотатарський фонд культури був представлений виробами в≥домого майстра декоративно-прикладного мистецтва, члена —п≥лки художник≥в ”крањни јсана √ал≥мова. …ого твори - м≥дний орнаментований посуд: (кавоварки) "джезве", кавов≥ ложечки, блюда, по¤си, шкатулки, орнаментальн≥ композиц≥њ на скл≥, ювел≥рн≥ прикраси (браслети, каблучки). ¬≥н в≥ддаЇ перевагу ц≥льним формам, об’Їмам ≥ техн≥ц≥ карбуванн¤. «астосовуючи перламутр, смальту, скло, майстер розробл¤Ї нов≥ орнаментальн≥ композиц≥њ, використовуЇ ≥ форми традиц≥йних предмет≥в. √рав≥йований в≥зерунок дуже привабливий на р≥вн≥й поверхн≥ вироб≥в.

јсан √ал≥мов - онук в≥домого кримськотатарського майстра, збро¤ра, ювел≥ра, художника - орнаментал≥ста јмета  алафатова . ќрнаменти  алафатова створювалис¤ на основ≥ старовинних в≥зерунк≥в кримськотатарського мистецтва. ¬≥н був учасником ¬сесв≥тньоњ виставки народного декоративно- прикладного мистецтва у ѕариж≥ (1925), ¬сесоюзноњ виставки у ћоскв≥ (1939), а також р¤ду кримських художн≥х виставок ( 1937 -1938). ” 1940 роц≥  алафатов був прийн¤тий до —п≥лки рад¤нських художник≥в  римськоњ ј–—–, йому було присвоЇно званн¤ " римський народний орнаментал≥ст". ¬≥н створив велику к≥льк≥сть високохудожн≥х ориг≥нальних орнамент≥в дл¤ ст≥нних розпис≥в, тканин, вишивок,карбуванн¤, пол≥граф≥чноњ продукц≥њ обкладинок книг i журнал≥в).

јсан √ал≥мов у будинку свого д≥дус¤ створив школу-студ≥ю дл¤ в≥дродженн¤ традиц≥й роду  алафатових ¬≥н регул¤рно бере участь у виставках кримськотатарських художник≥в.  римське Їврейське товариство "яд – ™зра" ("–ука допомоги") було представлено роботами кер≥вника творчих майстерень ¬≥ри √л≥нки у р≥зних техн≥ках - граф≥ка нитками, вишивка б≥сером, вир≥занн¤ паперу (ре≥зели), псевдогобелени, апл≥кац≥њ з≥ шк≥ри, рвана апл≥кац≥¤ , шитт¤ золотом. √л¤дач≥ могли побачити ц≥кав≥ ритуальн≥ реч≥, зокрема скарбничка дл¤ пожертвувань, обереги – щит ƒавида (шитт¤ золотом), хамсу- долонь (граф≥ка на шк≥р≥ гар¤чою голкою та штихелем), серветка дл¤ мац≥ (вишивка хрестиком), кипу (головний уб≥р дл¤ чолов≥к≥в), футл¤ри дл¤ мезуз (молитв).

–еспубл≥канська ‘едерац≥¤ татар ≥ башкир  риму продемонструвала ж≥ночий нац≥ональний костюм з в≥зерункками ручноњ вишивки з використанн¤м камен¤ перлу, б≥сера, камзол з оксамиту 16 стол≥тт¤ з ¬икористанн¤м золотих та ср≥бних ниток, домоткан≥ рушники з вишивкою.

 римське угорське товариство репрезентовано майстром з≥ шк≥ри ¬алентиною Ўитиковою з дуже ц≥кавою колекц≥Їю вироб≥в серед ¤ких - обкладинки дл¤ фотоальбом≥в та блокнот≥в, з апл≥кац≥Їю ≥ вишивкою ≥ Їмност≥ дл¤ м≥цних напоњв, дерев’¤н≥ вироби, обт¤гнут≥ шк≥рою ≥ прикрашен≥ ¤скравими композиц≥¤ми.

 римське товариство пол¤к≥в репрезентувала ёзефа ћишковська. ¬она продемонструвала з власноњ колекц≥Їњ в’¤зану скатертину, старовинн≥ польськ≥ лампади, ≥кони, вироби ручноњ роботи (статуетки), старовинн≥ книги.

–еспубл≥канське об’Їднанн¤ депортованих болгар  рима ≥м.брат≥в —то¤нових репрезентувало фото з житт¤ об’Їднанн¤.

√оловна мета виставки - об’Їднанн¤ через культуру була дос¤гнута. ѕеред початком фестивалю в≥дбулос¤ жваве сп≥лкуванн¤ представник≥в р≥зних народ≥в, обм≥н враженн¤ми, досв≥дом ≥ запрошенн¤ до подальшоњ сп≥впрац≥. Ќа жаль, не вс≥ нац≥онально- культурн≥ товариства вз¤ли участь у виставц≥. јле ми спод≥ваЇмос¤, що наступного року вона буде ще багатшою та насичен≥шою роботами майстр≥в декоративно-прикладного мистецтва.

 римськотатарський фонд культури

 римськотатарський фонд культури
 римське угорське товариство

–еспубл≥канська федерац≥¤ татар
≥ башкир  риму

 римське республ≥канське
Їврейське товариство
Дяд-™зра - рука допомогиФ


 римське товариство пол¤к≥в
 
Hosted by uCoz