|
ГАРМОНІЯ І ДРАМА СЕРЦЯ
Експозиція вибраних картин Кязіма Емінова, одного з найталановитіших і відомих кримськотатарських художників, який передчасно пішов з життя, не доживши одного місяця до 48 років, відкривається 15 червня 2011 року о 14.00 год. у виставковій залі ДО „Всеукраїнський інформаційно-культурний центр”. Створені ним у різні періоди вісімнадцять різножанрових художніх полотен доповнюють дві роботи його сина Рустема Емінова, викладача живопису Кримського інженерно-педагогічного університету: портрети дідуся Ібраіма (1978 р.) і батька Кязіма Емінова (1995 р.).
Кязім Емінов – заслужений діяч мистецтв Узбекистану, доцент кафедри живопису Ташкентського державного педагогічного інституту, автор чудових картин „Адалар”, „Гурзуф, вулиця Чехова”, „Сонячний день, Гурзуф”, „Осінь у Бахчисараї”, „Голубий ранок”, „Аю-Даг”, „Вечір”, „Свіжість”, які знаходяться в експозиції Музею мистецтв Ташкента.
Народився К. Емінов 24 травня 1928 року в Алушті. З шести років із захопленням почав малювати. В 1939 році отримав першу премію на олімпіаді дитячого малюнка в Сімферополі. Він вступає в школу-студію ім. М.Самокіша, але депортація перервала навчання живопису. Тільки в 1953 році в Узбекистані юнак з відзнакою закінчив Республіканське художнє училище. З 1954 року регулярно бере участь у республіканських і всесоюзних художніх виставках з жанровими картинами, які характеризують той період, узагальненими портретами мислителів і поетів Сходу, людей праці - телятниць, чабанів.
В 1965 – 70-х роках художник починає працювати над образами природи Середньої Азії, окраїн Ташкента і саме в пейзажі, який був основним жанром у його творчості, виразив своє яскраве індивідуальне бачення світу. Створені ним образи природи – поетичні і величні, наповнені гармонією і драматизмом. У триптиху „Чарвак” (1972 р.) він втілив ідею грандіозності та монументальності діянь людини, захоплюється її гігантським трудом, величчю природи.
Те, що шукав Емінов у техніці живопису, його прагнення до проникнення в глибину художнього образу найбільше проявилися в творах останнього періоду (1970 – 1976 рр.). Двічі - в 1970 і 1973 роках художник побував у Криму, передавши щирість і схвильованість почуттів, захоплення природою цього незвичайного куточка своєї Вітчизни з його екзотичною рослинністю, вкритими лісом горами і морським прибоєм на скелястих берегах. Він намалював близько тридцяти пейзажів, присвячених в основному Південному берегу півострова.
Більше всього К.Емінова приваблював Гурзуф, який дав йому багато поетичних і натхненних мотивів. Він жив мрією повернутися на свою батьківщину і часто повторював: „Коли ми повернемося в Крим...” Але життя прекрасної людини і художника обірвалося в 1976 році в Узбекистані. Він загинув в автомобільній катастрофі. Жаль, що його мрія повернутися не здійснилася, але залишилися чудові картини, в яких він виразив свою любов до Криму.
|
