¬≥дтод≥ в урбан≥стичних мотивах б≥льшост≥ њњ художн≥х роб≥т, виконаних граф≥кою, пастеллю та ол≥Їю, з`¤вилис¤ вкрапленн¤ древн≥х кенас ≥ будинк≥в карањм≥в, у нац≥ональному середовищ≥ ¤ких знаход¤тьс¤ корен≥ њњ родини по батьк≥вськ≥й л≥н≥њ. —аме портретом карањмки в нац≥ональному вбранн≥ ≥ в≥дкривалас¤ у вересн≥ минулого року виставка —в≥тлани ’адж≥ ДЌасп≥ви моЇњ душ≥Ф у ¬сеукрањнському ≥нформац≥йно-культурному центр≥.

Ќа своЇму нин≥шньому ос≥нньому верн≥саж≥ у виставков≥й зал≥ центру художниц¤ демонструЇ л≥тню колекц≥ю ж≥ночих портрет≥в р≥зних нац≥ональностей з 24-х роб≥т. —воњх героњнь вона зарисовувала не з натури, а закарбовувала в пам`¤т≥ њхн≥ характерн≥ нац≥ональн≥ риси, красу вроди, манеру повед≥нки на вулиц¤х —≥мферопол¤, морських набережних, у студентських аудитор≥¤х, де навчаютьс¤ представниц≥ з р≥зних крањн св≥ту: ≤нд≥њ, ћарокко,  итаю...  ожен њхн≥й портрет Ц не в≥дбиток, не коп≥¤ з модел≥, а об`Їднанн¤ щоденного вигл¤ду людини з њњ внутр≥шн≥м св≥том ≥ душевним станом у новий образ, образ мистецтва.

¬ камерних, ≥нтимних портретах-типах художниц¤ передаЇ широку гаму людських ≥ндив≥дуальностей, почутт≥в, темперамент≥в, кращих рис нац≥ональних характер≥в. Ќеспод≥ван≥ композиц≥йн≥ ракурси, контрасти локальних кольорових пл¤м п≥дкреслюють гостроту психолог≥чноњ характеристики, духовну, моральну суть особистост≥, њњ власну г≥дн≥сть, пронизану тонким л≥ризмом. ¬ стил≥ прим≥тив≥зму створено складн≥ образи, в ¤ких сплелис¤ риси монументальност≥ та модерн≥стського гротеску, декоративного романтизму ≥ видовищноњ театральност≥. ƒл¤ роботи пастеллю художниц¤ розводила сух≥ фарби з водою ≥ малювала пальц¤ми, переход¤чи в≥д одного листка паперу до ≥ншого по колу з шести картин. ≤ так кожного дн¤, поки вони не були зак≥нчен≥.

ѓњ улюблена картина Ц Д арнавал у ¬енец≥њФ, ¤ку вона намалювала п≥д враженн¤м поњздки по ≤тал≥њ. ј карањмську тематику, вже вт≥лену в арх≥тектурних пейзажах старовинних гурзуфських вуличок, в сер≥њ роб≥т про народн≥ танц≥, вона продовжуЇ нин≥ в сюжетн≥й композиц≥њ про депортац≥ю у ’” в≥ц≥ за ханським наказом молодих карањмських воњн≥в в≥ком до 40 рок≥в та њхн≥х с≥мей з  риму в Ћитву, де ними було створено поселенн¤ “ракай. ўе одну ц≥каву тему дл¤ художньоњ розробки вона знайшла в родинному альбом≥, де ¤к найц≥нн≥ша рел≥кв≥¤ збер≥гаЇтьс¤ фото бабус≥, ¤ка молодою д≥вчиною сто¤ла в р¤ду в≥руючих в ™впатор≥йськ≥й кенас≥ п≥д час в≥дв≥данн¤ њњ рос≥йським ≥мператором ћиколою ≤≤ з с≥м`Їю 16 травн¤ 1916 року.

Ќов≥ роботи —.’адж≥ плануЇ продемонструвати на виставках не т≥льки в  риму, а й у м≥ст≥ своЇњ юност≥ Ц Ћьвов≥ та на «акарпатт≥.

–ј ”–—» ∆≤Ќќ„ќѓ ¬–ќƒ» ¬ арх≥тектур≥ наст≥льки т≥сно перепл≥таютьс¤ ≥нженерн≥ розрахунки, скульптурн≥ форми, л≥пленн¤ та орнаменти, що —в≥тлана ’адж≥, зак≥нчивши за цим фахом Ћьв≥вський пол≥техн≥чний ≥нститут, п≥сл¤ своњх робочих креслень проектувальника часто брала мольберт, на ¤кому в њњ руках починали вимальовуватис¤ обриси не типовоњ адм≥н≥стративно-житловоњ забудови, ¤ку вона розробл¤ла за планами замовник≥в, а м≥ськ≥ пейзаж≥: старовинн≥ льв≥вськ≥ квартали, вулички ћел≥топол¤ «апор≥зькоњ област≥, де вона народилас¤, ≥ краЇвиди  риму, куди перењхала в 1984 роц≥. ¬≥дтод≥ в урбан≥стичних мотивах б≥льшост≥ њњ художн≥х роб≥т, виконаних граф≥кою, пастеллю та ол≥Їю, з`¤вилис¤ вкрапленн¤ древн≥х кенас ≥ будинк≥в карањм≥в, у нац≥ональному середовищ≥ ¤ких знаход¤тьс¤ корен≥ њњ родини по батьк≥вськ≥й л≥н≥њ. —аме портретом карањмки в нац≥ональному вбранн≥ ≥ в≥дкривалас¤ у вересн≥ минулого року виставка —в≥тлани ’адж≥ ДЌасп≥ви моЇњ душ≥Ф у ¬сеукрањнському ≥нформац≥йно-культурному центр≥. Ќа своЇму нин≥шньому ос≥нньому верн≥саж≥ у виставков≥й зал≥ центру художниц¤ демонструЇ л≥тню колекц≥ю ж≥ночих портрет≥в р≥зних нац≥ональностей з 24-х роб≥т. - ÷ей проект ¤ задумала зд≥йснити давно. «а к≥лька рок≥в написала 83 портрети, - розпов≥даЇ —в≥тлана як≥вна. Ц ј всього њх буде 130 Ц за числом нац≥ональностей, ¤к≥ проживають на п≥востров≥. —воњх героњнь вона зарисовувала не з натури, а закарбовувала в пам`¤т≥ њхн≥ характерн≥ нац≥ональн≥ риси, красу вроди, манеру повед≥нки на вулиц¤х —≥мферопол¤, морських набережних, у студентських аудитор≥¤х, де навчаютьс¤ представниц≥ з р≥зних крањн св≥ту: ≤нд≥њ, ћарокко,  итаю...  ожен њхн≥й портрет Ц не в≥дбиток, не коп≥¤ з модел≥, а об`Їднанн¤ щоденного вигл¤ду людини з њњ внутр≥шн≥м св≥том ≥ душевним станом у новий образ, образ мистецтва. ƒл¤ кожного народу ж≥нка його нац≥ональност≥ Ї еталоном краси. ѓњ в≥ками пробували зрозум≥ти, в≥дтворити пером, пензлем ≥ в музиц≥ багато ген≥альних людей, а вона так ≥ залишилас¤ загадкою.  ажуть, що ж≥ночу вроду по-справжньому можуть оц≥нити т≥льки чолов≥ки, але —в≥тлана ’адж≥ своЇю експозиц≥Їю Д’арактери та образи ж≥нокФ спростовуЇ такий односторонн≥й п≥дх≥д. ѓй, ¤к ж≥нц≥, не менше, а нав≥ть б≥льше зрозум≥ла, ближча душа портретованих героњнь, њхн≥й настр≥й, замислен≥сть в очах. —аме оч≥, незважаючи на ≥ндив≥дуальн≥сть рис обличч¤ та ориг≥нальн≥сть од¤гу, зач≥ски, мак≥¤жу кожного етносу, за оц≥нкою представник≥в –еспубл≥канського м≥н≥стерства у справах с≥м`њ ≥ молод≥, карањмського, польського. Їврейського, молдово-румунського, татарського та ≥нших нац≥онально-культурних товариств  риму, виражають те, що д≥Їтьс¤ в душ≥ чи готове з≥рватис¤ з уст, в≥дкривають двер≥ в серце, м≥сце, де народжуЇтьс¤ ≥ живе любов. ѓњ карањмка - см≥лива ≥ р≥шуча, рос≥¤нка Ц грац≥озна ≥ витончена, украњнка Ц д≥лова ≥ впевнена в соб≥, полька Ц елегантна, француженка Ц замислена... ¬ цих камерних, ≥нтимних портретах-типах художниц¤ передаЇ широку гаму людських ≥ндив≥дуальностей, почутт≥в, темперамент≥в, кращих рис нац≥ональних характер≥в. Ќеспод≥ван≥ композиц≥йн≥ ракурси, контрасти локальних кольорових пл¤м п≥дкреслюють гостроту психолог≥чноњ характеристики, духовну, моральну суть особистост≥, њњ власну г≥дн≥сть, пронизану тонким л≥ризмом. ¬ стил≥ прим≥тив≥зму створено складн≥ образи, в ¤ких сплелис¤ риси монументальност≥ та модерн≥стського гротеску, декоративного романтизму ≥ видовищноњ театральност≥. ƒл¤ роботи пастеллю художниц¤ розводила сух≥ фарби з водою ≥ малювала пальц¤ми, переход¤чи в≥д одного листка паперу до ≥ншого по колу з шести картин. ≤ так кожного дн¤, поки вони не були зак≥нчен≥. ” цьому живописному ж≥ночому хоровод≥ нац≥ональностей Ї ≥ њњ автопортрет з елементами декору. ” нього можна також включити портрет мами Ц польки. ј портрети чолов≥чоњ половини своЇњ с≥м`њ Ц чолов≥ка, сина ≥ внука вона ще т≥льки збираЇтьс¤ малювати. ѓњ улюблена власна картина Ц Д арнавал у ¬енец≥њФ, ¤ку вона намалювала п≥д враженн¤м поњздки по ≤тал≥њ. ј карањмську тематику, вже вт≥лену в арх≥тектурних пейзажах старовинних гурзуфських вуличок, у сер≥њ роб≥т про танц≥ народ≥в св≥ту, вона продовжуЇ нин≥ в сюжетн≥й композиц≥њ про депортац≥ю у ’” в≥ц≥ за ханським наказом молодих карањмських воњн≥в в≥ком до сорока рок≥в та њхн≥х с≥мей з  риму в Ћитву, де ними було створено поселенн¤ “ракай. ўе одну ц≥каву тему дл¤ художньоњ розробки вона знайшла в родинному альбом≥, де ¤к найц≥нн≥ша рел≥кв≥¤ збер≥гаЇтьс¤ фото бабус≥ - карањмки, ¤ка молодою д≥вчиною сто¤ла в р¤ду в≥руючих в ™впатор≥йськ≥й кенас≥ п≥д час в≥дв≥данн¤ њњ рос≥йським ≥мператором ћиколою ≤≤ з с≥м`Їю 16 травн¤ 1916 року. ¬дивл¤ючись в обличч¤, написан≥ —в≥тланою ’адж≥, ми замислюЇмос¤ не т≥льки про подв≥йний образ потрета Ц модел≥ ≥ художниц≥, а й про дол≥ людей, про житт¤ ≥ час, щоб зрозум≥ти минуле ≥ сьогоденн¤, у¤вити майбутнЇ. ¬ њњ живописн≥й мозањц≥ Ц зображенн¤ ц≥лого св≥ту кр≥зь вт≥лену мистецтвом людську особист≥сть та ≥ндив≥дуальн≥сть.