« кв≥тами пов`¤зан≥ ≥ пейзаж≥ Ц другий напр¤мок творчих ≥нтерес≥в художника. «арисовки з натури в≥н робив на озер≥ в парку ≥м. ё.√агар≥на в —≥мферопол≥, долин≥ р≥ки —алг≥р, на околиц¤х Ѕахчисара¤. Ќедавно з учн¤ми випускного четвертого класу —≥мферопольськоњ художньоњ школи повернувс¤ з етюд≥в у ялт≥ та јлушт≥.

÷≥ два види картин ¬алентин ѕавлович називаЇ комерц≥йними, бо вони продаютьс¤ в першу чергу. ’то, наприклад, купить портрет нехай ≥ красивого, але чужого обличч¤? Ц запитуЇ в≥н.- Ќ≥хто. ј дл¤ нього саме так≥ типаж≥ з виразними ориг≥нальними формами, ¤к≥ в≥н в≥дбираЇ, ¤к з аб≥тур≥Їнт≥в майбутн≥х актор≥в, ≥ Ї його музою: ж≥ноч≥ обличч¤ тургенЇвського типу молодого покол≥нн¤, дружина Ћ≥да, його учн≥. —творить з ними в клас≥ постановочну предметну чи кв≥ткову композиц≥ю ≥ малюЇ, а в к≥нц≥ уроку разом анал≥зують зроблене учн¤ми ≥ вчителем. «гадуЇ, що сам у њхньому в≥ц≥, навчаючись у школ≥ на п≥вдн≥ «апор≥зькоњ област≥, малював з натури дерева в саду ≥ коней, а коли одного разу змалював з книги дв≥ картини в≥домих художник≥в, нав≥ть вчител≥ не змогли в≥др≥знити де учн≥вська коп≥¤, а де Ц репродукц≥¤.

ќбдарованому юнаку з природними вокальними даними, ¤кий на шк≥льн≥й сцен≥ чудово виконував п≥сн≥, пророкували артистичне майбутнЇ, але в арм≥њ, де його товаришем по служб≥ в —≥мферопол≥ був студент четвертого курсу  римського художнього училища ≥м. ћ.—амок≥ша ¬асиль “ишун≥н, в≥н за його прикладом в≥ддав перевагу живопису. ƒл¤ вступу в той же заклад намалював дв≥ постановочн≥ роботи аквареллю, к≥лька граф≥чних зарисовок тушшю Ц паличкою та пензлем ≥ отримав найвищий прох≥дний бал ≥з спецдисципл≥н. ÷¤ його початкова вступна планка з композиц≥њ ≥ техн≥ки рисунка за роки навчанн¤ в училищ≥, а згодом Ц на художньо-граф≥чному факультет≥ ќдеського пед≥нституту п≥дн≥малас¤ все вище ≥ дос¤гла такого р≥вн¤ досконалост≥, на ¤кому вже немаЇ б≥льш чи менш значних роб≥т.  ожна з них Ц вершинна у своЇму жанр≥.

Ќа персональн≥й виставц≥ ¬.ѕолежаЇва у ¬сеукрањнському ≥нформац≥йно-культурному центр≥, присв¤чен≥й трьом юв≥лейним датам: 65-р≥ччю —≥мферопольськоњ дит¤чоњ художньоњ школи, 75-р≥ччю з дн¤ народженн¤ ≥ 45-р≥ччю педагог≥чноњ д≥¤льност≥, демонструЇтьс¤ близько п`¤тдес¤ти його портрет≥в, натюрморт≥в ≥ пейзаж≥в, виконаних аквареллю ≥ такими класичними м`¤кими матер≥алами, ¤к вуг≥лл¤, санг≥на, склограф, туш, соус та ≥ншими, що залишають сл≥д на б≥лому папер≥. ¬они в≥дзначаютьс¤ ориг≥нальною фактурою ≥ виразн≥стю портретних ≥ ф≥гурних композиц≥й. «разком дл¤ майстра в зображенн≥ моделей була класична школа портрета, л≥ризм ≥ грац≥озн≥сть л≥н≥њ.

” кожного образу Ц властива т≥льки йому природна натура ≥ Їство, сво¤ переконлива правда. Ќаприклад, в акварел≥ Д∆≥нка з г≥лочкою вишн≥Ф немаЇ жодноњ зайвоњ л≥н≥њ. ѓњ образ назавжди закарбовуЇтьс¤ в св≥домост≥ гл¤дач≥в легк≥стю рух≥в, св≥тлим погл¤дом очей з в≥дт≥нком романтизму. ¬≥дкидаючи все другор¤дне, автор листок за листком пише пов≥сть про головне в житт≥ ≥ в≥чн≥ людськ≥ ц≥нност≥. …ого оголен≥ ж≥ноч≥ ф≥гури з академ≥чноњ школи рисунка, три купальниц≥ на берез≥ мор¤ Ц наче богин≥ коханн¤ в мозањчних сюжетах ’ерсонеса “авр≥йського.

÷ьому величезному вм≥нню ≥ техн≥чн≥й досконалост≥ рисувальника та акварел≥ста, за словами директора художньоњ школи ≤лл≥ Ѕорохова, нин≥ у ¬.ѕолЇжаЇва вчатьс¤ не т≥льки њњ учн≥, а й вчител≥. ¬≥н працюЇ в н≥й 45 рок≥в, ш≥стнадц¤ть з ¤ких був директором. ѕ≥д його кер≥вництвом колишн≥й будинок пекар¤, збудований в к≥нц≥ ’≤’ Ц на початку ’’ стол≥тт¤, реставровано, оновлено ≥нтер`Їри дл¤ роботи за мольбертами у св≥тлих ≥ просторих класах, а прим≥щенню надано статус пам`¤тника арх≥тектури.

« ≥н≥ц≥ативи ¬.ѕолЇжаЇва в школ≥ започатковано проведенн¤ республ≥канських, а згодом Ц рег≥ональних методичних сем≥нар≥в дл¤ вчител≥в дит¤чих художн≥х шк≥л  риму ≥ п≥вдн¤ ”крањни. ¬алентин ѕавлович вважаЇ, що такий навчальний метод у композиц≥њ, ¤к розробка учн¤ми к≥лькох вар≥ант≥в одного еск≥зу ≥ виб≥р п≥д кер≥вництвом педагог≥в кращого з них, стимулюЇ розвиток творчост≥ не т≥льки в образотворчому мистецтв≥, а й у будь-¤кому ≥ншому вид≥ д≥¤льност≥ людини. —ьогодн≥ б≥льше половини ≥снуючих профес≥й пов`¤зан≥ з ум≥нн¤м малювати ≥ створенн¤м краси в арх≥тектур≥, побут≥, виробництв≥ од¤гу, взутт¤, посуду, ≥грашок тощо.

Ќадати початкову художню осв≥ту так≥й к≥лькост≥ спец≥ал≥ст≥в одна художн¤ школа на 350 м≥сць у м≥ст≥, де понад сорок тис¤ч школ¤р≥в, на його думку, не зможе. ¬ Ќ≥меччин≥, наприклад, де немаЇ спец≥альних художн≥х шк≥л, на вивченн¤ образотворчого мистецтва вид≥л¤Їтьс¤ п`¤ть Ц ш≥сть годин у тиждень в загальноосв≥тн≥х закладах, в япон≥њ Ц б≥льше дес¤ти. ћалюванн¤м, ¤к ≥ ф≥зкультурою, д≥ти займаютьс¤ кожного дн¤.

”  римському художньому училищ≥ ≥м. ћ.—амок≥ша студенти так ≥ поЇднують навчанн¤ живопису з спортом, сказав голова  римськоњ республ≥канськоњ орган≥зац≥њ Ќац≥ональноњ сп≥лки художник≥в ”крањни ћикола ћоргун, ¤кий навчавс¤ з ¬.ѕолЇжаЇвим на р≥зних курсах, але в одн≥й команд≥ захищали честь закладу в змаганн¤х з волейболу ≥ баскетболу. ¬ цьому ж училищ≥ навчалис¤ ≥ сини ¬алентина ѕавловича Ц —ерг≥й та ≤гор. Ќа жаль, старший, вже п≥шов з житт¤, але Ї внук —ерг≥й, внучка јнастас≥¤.

Ѕагато його колишн≥х вихованц≥в продовжили навчанн¤ в художн≥х вузах ≥ нин≥ сам≥ працюють художниками, дизайнерами, ш≥сть з них Ц викладачами в художньому училищ≥, ще ш≥сть Ц пор¤д з учителем у школ≥, ¤ку зак≥нчили. Ѕув випадок, коли одного њњ випускника за високий р≥вень спецп≥дготовки зарахували в≥дразу на другий курс художнього училища. ƒо живописноњ творчост≥ залучаютьс¤ нов≥ п≥дростаюч≥ д≥ти, в ¤ких за шк≥льним дзвоником Ї перерви ≥ кан≥кули, але в осв≥тньому процес≥ на в≥дм≥ну в≥д розкладу урок≥в њх не буваЇ н≥коли. ¬≥н безперервний, бо, за словами видатного педагога  .”шинського, вчитель залишаЇтьс¤ вчителем до тих п≥р, поки вчитьс¤.