10.03.09 у Державній організації «Всеукраїнський інформаційно-культурний центр» пройшов лекторій на тему ,,Шевченко-художник” з демонстрацією відомих репродукцій картин художника.
Син кріпосного селянина, Шевченко став не тільки художником, академіком Санкт-Петербурзьскої Імператорської Академії мистецтв, але і особою-універсалом 19 віку.
Його живопис і графіка - це вишуканий світ, котрий мало схожий на конкретне життя, прожите Шевченком (котрий лише із сорока семи років тринадцять років приходяться на життя вільного громадянина).
Тим не менше, це світ споконвічно шевченківський, втілив сутність його життя, відзначеного присутністю Долі та пронизаного прагненням до Краси.
Він увійшов у світ мистецтва художником. Завдячуючи художньому таланту, він здобув свободу від кріпацтва. Здійснення мрії вільно малювати звільнило в його душі могутній поетичний геній.
Але навіть коли до Тараса Шевченка прийшла видатна поетична слава, його земляк і перший наставник з живопису у Петербурзі Іван Сошенко (1897-1876) впевнено стверджував: ,, Якби він припинив писати вірші, то був би більше художником, ніж поетом ”.
Вимоглива Санкт - Петербурзьска Академія мистецтва привчила його до наполегливої та регулярної праці, навчання Карла Брюллова, котрий своїми реалістичними поглядами розхитував підвалини пізнього російського класицизму, підготували Шевченка - художника міцного самостійного та глибоко національного.
Його твори часто порівнюють з творами Альбрехта Дюрера (1472-1508), Рембрандта(1606-1669), Ореста Кипренского (1782-1836), з японською гравюрою. Хоча життєві обставини не надали на всю силу розкритися його таланту художника, значний спадок та новаторство в багатьох художніх галузях, вплив на подальший розвиток національного мистецтва роблять Шевченка одним з видатних майстрів 19 століття.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
