як р≥дк≥сний г≥рський кришталь, його коштовна брила, що уособлюЇ в соб≥ сучасну епоху кримськотатарського народу, експозиц≥Їю з б≥льш ¤к сорока портрет≥в та автопортрет≥в р≥зних рок≥в художниц¤ «арема “рас≥нова, немов зн¤ла покривало з свого особистого житт¤, впустивши гл¤дач≥в засобами образотворчого мистецтва в коло р≥дних ≥ близьких њй людей, у свою творчу майстерню.

- ¬она була першою п≥сл¤воЇнною кримськотатарською художницею, чињ граф≥чн≥ картини в “ашкент≥ вразили мене своЇю багатопланов≥стю, складною, але ¤сною композиц≥Їю, - сказав на њњ в≥дкритт≥ у ¬сеукрањнському ≥нформац≥йно-культурному центр≥ вчений ≥ письменник, доктор ф≥зико-математичних наук, нин≥ москвич јйдин Ўем`њ-заде. Ц Ќедавно (м≥й гр≥х!) ¤ побачив њњ станковий живопис: прекрасний! ≤ ¤кщо ран≥ше ¤ захоплювавс¤ написаним нею портретом нац≥онального кримськотатарського просв≥тител¤ ≤смањла √аспринського, то тепер до нього треба додати ≥ нов≥ роботи, ¤к≥ чудово передають характери ≥ настроњ людей.

ѓњ галере¤ портрет≥в нал≥чуЇ сотн≥ ≥мен д≥¤ч≥в кримськотатарського народу, нац≥онального руху, науки ≥ культури. ј вона продовжуЇ купувати пап≥р ≥ ол≥вц≥, щоб малювати нов≥: ≥сторичн≥ ≥ парадн≥, ф≥лософськ≥ ≥ романтичн≥. ѕрим≥ром, њњ портрет поета јшика ”мера визнано народом канон≥чним. ј зображаючи в жанр≥ ≥нтимного портрета свою маму —ундус, чолов≥ка јл≥ма, дочок Ћейлу та јрзи, внучку –ошену в домашн≥й обстановц≥, вона глибоко проникаЇ в њхн≥ характери ≥ внутр≥шн≥й св≥т, у вп≥знан≥й зовн≥шност≥ передаЇ риси, погл¤ди ≥ посм≥шки, що так р≥дн¤ть њх ус≥х з њњ автопортретами, ¤к≥ охоплюють великий пер≥од житт¤ з юност≥ до зр≥лого в≥ку.

¬ одних рисунках малою к≥льк≥стю виражальних засоб≥в, всього к≥лькома л≥н≥¤ми в чорно-б≥лому зображенн≥ створила образи легк≥ ≥ романтичн≥, ¤к у французького художника јнр≥ ћат≥сса. ј в ≥нших ол≥вець зм≥нюЇ на пастель у поЇднанн≥ з гуашшю, на туш, перо, санг≥ну чи акварель. “ехн≥ку обираЇ залежно в≥д портретованоњ людини, в≥дкриваючи кожного разу в н≥й, њњ нов≥й в≥ков≥й градац≥њ нов≥ риси ≥ стани. “ак≥, зокрема, ≥ндив≥дуал≥зован≥, промальован≥ до найменшоњ рисочки ≥ т≥н≥ на обличч≥ в стил≥ голландського художника ¬ана –ейна –ембрандта, проникнут≥ авторською любов`ю портрети матер≥, чолов≥ка. ѓм не доводилос¤ нав≥ть позувати дл¤ цього, бо вони все житт¤ з нею пор¤д, у нењ в очах з своњми радощами, тривогами, усп≥хами, њњ д≥м ≥ над≥йний тил. ¬≥н њй потр≥бен був тод≥, коли вона, дочка в≥домого кримськотатарського актора јбдурамана ƒжел≥лова, що з дитинства росла в атмосфер≥ культу творчост≥ ≥ захоплена сценограф≥Їю, њњ театрально-декорац≥йним обрамленн¤м спочатку передавала своњ враженн¤ в≥д спектакл≥в у рисунках, а пот≥м Ц у живопис≥ ≥ дизайн≥, ¤к≥ стали њњ профес≥Їю. ўе навчаючись у “ашкентському театрально-художньому ≥нститут≥, вона вперше спробувала себе ¤к художник-граф≥к в оформленн≥ книг республ≥канського держвидавництва.

- ÷е дуже в≥дпов≥дально працювати разом з автором над книгою, - розпов≥даЇ художниц¤. Ц ѕоез≥¤ ≥ проза Ц це мистецтво слова, л≥нгв≥стики, ≥ живописом можна т≥льки додати до зм≥сту твору його зоров≥ сюжетн≥ еп≥зоди чи композиц≥њ. ÷е ¤к програмна робота, в ¤к≥й ¤ пост≥йно в≥дчувала, що ще не все зробила.

” рисунках л≥н≥¤ми, штрихом ≥ кольором вона створювала ≥люстрац≥њ з образами нац≥ональних кримськотатарських типаж≥в ≥ характер≥в за мотивами народних казок, легенд, переказ≥в, на ¤ких виховувалис¤ в депортац≥њ нов≥ покол≥нн¤. ÷ю тему житт¤ народу вдалин≥ в≥д р≥дноњ земл≥ художниц¤ передаЇ у своњх роботах через дв≥ ф≥гури матер≥ ≥ дитини, характерн≥ детал≥ побуту, традиц≥йн≥ рослинн≥ орнаментальн≥ композиц≥њ в р≥зних книгах понад трьохсот кримськотатарських, узбецьких, а в останн≥ роки украњнських автор≥в. Ѕагато з них видано кримськотатарською мовою дл¤ д≥тей, у переклад≥ на украњнську та рос≥йську мови.

ќдн≥Їю з њњ перших значних роб≥т ц≥Їњ сер≥њ стало художнЇ оформленн¤ зб≥рника документ≥в, прозових ≥ поетичних твор≥в, народного кримськотатарського фольклору у двох томах Д“ак це булоФ, виданого в ћоскв≥ на початку 80-х рок≥в минулого стол≥тт¤. ѕ≥сл¤ њњ зак≥нченн¤ один з поет≥в Ц автор≥в виданн¤ присв¤тив «арем≥ газель Ц в≥ршовану форму поез≥њ народ≥в —ходу, що складаЇтьс¤ з 10 Ц 12 двов≥рш≥в, об`Їднаних одн≥Їю римою, ¤ка повторюЇтьс¤ в кожному парному р¤дку. ¬она сприйн¤ла цю присв¤ту ¤к високу оц≥нку розробленоњ нею художньо-граф≥чноњ частини текст≥в. «а цим логотипом у  риму згодом було зд≥йснено аналог≥чний видавничий проект. ј весь тираж того першого з р≥зних мотив≥в Ц пол≥тичних ≥ ф≥нансових так ≥ залишивс¤ в ћоскв≥. Ћише один екземпл¤р двотомника Ї в самоњ «.“рас≥новоњ, хоч за угодою њй призначалос¤ п`¤тсот дл¤ розповсюдженн¤ в шк≥льних ≥ вищих навчальних закладах. яку оформлену нею книгу не в≥зьмеш у руки, њњ основна думка в≥дображена в рисунках, ¤к≥ одухотвор¤ють, викликають натхненн¤, в≥дкривають ц≥лий св≥т гармон≥њ, Їднанн¤ людини ≥ природи, в ¤кий заходиш з автором, ¤к у кв≥тучий сад, мальовничу г≥рську долину чи затишну т≥нисту алею, де легк≥стю ≥ плавн≥стю л≥н≥й прост≥р наповнений н≥жн≥стю ≥ любов`ю. ѓњ художн≥й св≥т реальний ≥ казковий Ц виразний, ¤скравий, запам`¤товуЇтьс¤ з першого погл¤ду в≥ртуозними комб≥нованими техн≥чними прийомами ≥ндив≥дуального живописного письма. ” типажах можна легко вп≥знати знайом≥ обличч¤ з Ѕахчисарайського району, де вона проживаЇ в останн≥ роки в  риму. ¬они, ¤к ≥ вс≥ њњ портрети, всел¤ють оптим≥зм, св≥т¤тьс¤ добротою ≥ посм≥шкою.

- ј ¤кщо народ усм≥хаЇтьс¤, значить в≥н в≥дроджуЇтьс¤ ≥ буде жити на р≥дн≥й земл≥, - сказав голова —п≥лки кримськотатарських письменник≥в  риму –≥за ‘аз≥л.

Ќа њхн≥х обличч¤х, в очах ≥ погл¤дах, за словами члена меджл≥су кримських татар, редактора газети ДјвдетФ (Дѕоверненн¤Ф) ≥ журналу Д’асеветФ (ДЌеспок≥йФ) Ўевкета ’айбулаЇва, немов у книз≥ прочитуЇтьс¤ час, його ф≥лософ≥¤ бутт¤: допитлив≥сть дитинства, романтика юност≥, впевнен≥сть у соб≥ зр≥лост≥, мудр≥сть ≥ сут≥нки старост≥, неспок≥й депортац≥њ ≥ турбота облаштуванн¤ п≥сл¤ поверненн¤ в  рим.

- „ас дуже швидкоплинний, - говорить «.“рас≥нова. Ц “≥льки в молодост≥ не знаЇш його меж. ј ¤ Ц вже б≥льш ¤к п≥встол≥тт¤ в творчост≥. ƒл¤ њњ орган≥зац≥њ ≥ власноњ хрон≥ки веду щоденник, куди записую ¤ку картину треба намалювати. Ќедавно перегорнула його стор≥нки ≥ побачила з багатьох тем т≥льки начерки, еск≥зи. «начить Ц треба працювати.  омпозиц≥йну розробку окремих своњх сюжетних картин вона ≥нод≥ супроводжуЇ етюдами, викладеними художньою прозою, наче кадри сценар≥ю к≥ноф≥льму. ќт, прим≥ром, один ≥з них: Дѕохмуро, пустинно, тривожно. —пустошуЇ гн≥тючий б≥ль. ” темр¤в≥ невиразна р≥знолистн≥сть п≥вдн¤.  р≥зь здичав≥л≥ хмари визор≥Ї в≥дблиск печал≥, над≥њ ≥ любов≥. «емл¤ моњх предк≥в! я зовс≥м про тебе н≥чого не знаю. ƒопоможи мен≥ себе згадати, щоб не бути сином ≥згоњв, не прикривати свою ущербн≥сть безрозсудн≥стю, не ховати в т≥н≥ самотн≥стьФ.

- Ћюбов`ю проникнута вс¤ творч≥сть художниц≥, величезна ≥ багатогранна. ј в портретах, у першу чергу ≥нтимних, вона ¤к мудрий психолог ≥нод≥ к≥лькома штрихами п≥дн≥маЇ з глибин душ≥ на поверхню ц≥лу гаму своњх ≥ побачених на ≥нших натурних ф≥гурах почутт≥в ≥ настроњв, - сказала про «арему “рас≥нову мистецтвознавець, заслужений д≥¤ч мистецтв јвтономноњ –еспубл≥ки  рим ≈льм≥ра „еркезова.

¬они дружать ≥ сп≥впрацюють разом ще з студентських рок≥в в ”збекистан≥. ј њхн≥м першим пом≥чником в орган≥зац≥њ виставок художниц≥ Ї њњ чолов≥к јл≥м ”сењнов, теж в≥домий кримськотатарський художник. ¬она називаЇ його своњм великим домашн≥м вогнищем, ¤кий з ранку до вечора працюЇ в майстерн≥ ≥ в≥дриваЇтьс¤ в≥д живописного полотна т≥льки тод≥, коли треба оформл¤ти в рамки п≥д склом граф≥ку та акварел≥ дружини.

- як≥сть твор≥в залежить не в≥д в≥ку художника, - говорить в≥н ¤к њхн≥й перший рецензент ≥ критик. Ц ” «ареми Ї роботи, ¤к≥ можна назвати шедеврами. ј в де¤ких над нею т¤ж≥Ї академ≥зм. “≥льки зв≥льнившись в≥д нього, в≥д вимальовуванн¤ деталей, ¤к на фотограф≥њ, творч≥сть набираЇ оберт≥в польоту.

¬ њњ р≥зних жанрах працюЇ нин≥ в ѕетербурз≥ ≥ старша дочка Ћейла. ÷е св≥тло щаст¤ ≥ свободи митц¤, ¤кому п≥двладн≥ вершини, горить не згор¤ючи в «арем≥ “рас≥нов≥й, ¤к з≥рка першоњ величини, на небозвод≥ кримськотатарського образотворчого мистецтва, утверджуючи гармон≥ю зовн≥шньоњ ≥ внутр≥шньоњ краси людини, природи, в≥дчутт¤ радост≥ в≥дкритт≥в, усв≥домленн¤ себе у св≥т≥ ≥ св≥ту в соб≥.